Отказ Дельта Банку по взысканию задолженности по кредитному договору (наша судебная практика)



http://ivan-5023.wixsite.com/lawyer

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56927095
Категорія справи №

686/17462/15
: Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 05.04.2016. Зареєстровано: 06.04.2016. Оприлюднено: 11.04.2016.
Дата набрання законної сили: 25.04.2016

Державний герб України
        

         ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА      

справа № 686/17462/15
                                           провадження № 2/753/3255/16    
   Р І Ш Е Н Н Я
   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" березня 2016 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Біді В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, третя особа - ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ:
  Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором - 1247488 грн. 42 коп. (яка складається з: тіла кредиту - 1069979,75 грн.; відсотків - 103261,06 грн.; пені 71576,97 грн.; суми за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту - 1909,62 грн.; суми за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту - 761,02 грн.), а також судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що між ВАТ „Сведбанк" (правонаступником якого було ПАТ „Сведбанк") (далі Банк), та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №2202/0608/88-037 від 19.06.2018 року, зобов'язання за яким Банк виконав повністю - надав цьому відповідачу кредит в сумі 133000 доларів США, за умови його повернення щомісячними платежами зі сплатою 11,9% річних за користування кредитом на строк з 19.06.2008 року по 19.06.2018 року, а відповідач, свої зобов'язання не виконав належним чином: станом на 31.07.2015 року не сплатив заборгованість за вказаним кредитним договором - 1247488 грн. 42 коп., яка складається з: тіла кредиту - 1069979,75 грн.; відсотків - 103261,06 грн.; пені 71576,97 грн.; суми за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту - 1909,62 грн.; суми за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту - 761,02 грн.
Крім того, між Банком та відповідачем було укладено договір поруки від 19.06.2018 року, зобов'язання за яким цей відповідач не виконав, не оплатив вказану заборгованість ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором.
25 травня 2012 року між ПАТ „Сведбанк" та позивачем - ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого позивач як кредитор набув право вимоги до відповідача за вищевказаним договором.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обгрунтування. Просив позов задовольнити. Зазначав, що позивачу не вистачило часу для належної підготовки до судового розгляду справи.
Відповідно до положень ч.1 ст.157 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи вказаної категорії протягом розумного строку але не більше двох місяців з дня відкриття провадження по справі (при цьому, згідно з ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду провадження по справі було відкрито 02 вересня 2015 року, при цьому, з наявної розписки від 21 березня 2016 року вбачається, що позивач (представник позивача) завчасно був повідомлений щодо дати, часу та місця судового розгляду цієї справи - не пізніше ніж за три дні до судового засідання (що згідно з імперативними вимогами ч.4 ст.74 ЦПК України визначено достатнім часом для підготовки до участі в судовому розгляді справи), а відповідно до положень ст.1 ЦПК України - завданнями цивільного  судочинства  є  справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч.3 ст.27 ЦПК України - особи, які беруть участь у справі, зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права.
При цьому, в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову у повному обсязі, як у безпідставному. Зокрема вважали, що ПАТ «Дельта Банк» не є належним позивачем по справі.
Відповідно до положень ст.1055 ЦК України: кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до положень ч.1 ст.546 ЦК України - виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до положень ст.554 ЦК України: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи,  які  спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до положень ст.559 ЦК України: порука припиняється з припиненням  забезпеченого  нею зобов'язання,  а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя,   внаслідок   чого   збільшується   обсяг    його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне  виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від  дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя; якщо строк основного зобов'язання  не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до положень ст.547 ЦК України: правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до положень п.1) ч.1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть
участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для
ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
     Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у  цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь  ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова  суду  у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
     Проте, з наданої позивачем копії Договору купівлі-продажу прав вимоги (далі - Договір купівлі-продажу, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні) вбачається, що 25 травня 2012 року між ПАТ „Сведбанк" та позивачем було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги - про відступлення прав вимог, з умов якого безпосередньо не вбачається, що позивач набув права вимагати саме від відповідача виконання обов"язків за вищевказаним кредитним договором та договором поруки, оскільки в Договорі купівлі-продажу міститься посилання щодо набуття права у позивача вимагати від боржників виконання обов"язків на підставі кредитних договорів, зазначених в Додатку №1 до даного договору, при цьому, витяг з вказаного Додатку №1 (оригінал якого був досліджений у судовому засіданні), наданий позивачем в якості єдиного доказу передання йому своїх прав Банку „Сведбанк" щодо зобов»язань конкретно визначеної особи (з вищевказаних фізичних осіб) - ОСОБА_3 та безпосередньо за вищевказаним кредитним договором №2202/0608/88-037 від 19.06.2018 року, при цьому, в графі поручителя також зазначено виключно ідентифікаційний номер ОСОБА_3 - НОМЕР_1.
    
При цьому, сторона відповідача заперечує той факт, що позивач є правонаступником Банку „Сведбанк" - новим кредитором щодо зобов»язань ОСОБА_2 за вказаним Договором від 19.06.2018 року. Так, відповідно до вимог ст.517 ЦК України: первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
     Враховуючи викладене, судом було ухвалено витребувати від позивача оригінали вказаного кредитного договору та договору поруки, проте, такі оригінали не були надані до суду, зокрема, не виконавши вищенаведені приписи ст.517 ЦК України, ст.ст.6061 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Проаналізувавши наведені дані, всі інші матеріали справи, враховуючи похідний характер інших обставин по справі, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки позивач не довів, що є належним позивачем по справі - кредитором по зобов"язанню відповідача за вищевказаним договором, і доводи сторони позивача, зазначені в обгрунтуванні позову та надані нею фотокопії вказаного кредитного договору та договору поруки, які жодним чином не завірені, не спростовують такого висновку суду, оскільки такі фотокопії не є належними та допустимими доказами по справі, враховуючи вищенаведені положення діючого законодавства та вказані заперечення сторони відповідача.
Крім того, представник відповідача посилався на припинення юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 22.06.2010 року - до укладання вказаного Договору купівлі-продажу 25 травня 2012 року, надавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с.100-103), проте суд вважає, що такі твердження сторони відповідача є недоведеними, оскільки з вказаного витягу вбачається, що він сформований відносно юридичної особи Приватне акціонерне товариство «Сведбанк інвест», а не щодо Публічного акціонерного товариства «Сведбанк».
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 3654 грн. належить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ЄДРПОУ 34047020, в доход держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208209214215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у повному обсязі.
Судові витрати у виді судового збору в сумі 3654 грн. стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ЄДРПОУ 34047020, в доход держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ:

Комментарии

Форма для связи

Имя

Электронная почта *

Сообщение *