http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58281099
https://ivan-5023.wixsite.com/case
| Категорія справи № : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання. | |
| Надіслано судом: 14.06.2016. Зареєстровано: 14.06.2016. Оприлюднено: 15.06.2016. | |
Справа № 761/28384/15-ц
Провадження № 2/761/114/2016
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарях Бешировій Ж.В., Савенко О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на багаторазовий тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька.
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 28 вересня 2015 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Третя особа), про надання дозволу на багаторазовий перетин державного кордону при виїзді за межі України неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Дитина) в супроводі матері без згоди та супроводу батька - Відповідача кожного року на період 120 днів на рік до досягнення Дитиною шістнадцятирічного віку, тобто, до 16.01.2018 року з обов'язковим поверненням Дитини до України та надання дозволу на оформлення проїзного документу та інших документів на Дитину до досягнення нею шістнадцятирічного віку та без згоди Відповідача.
В подальшому Позивач подала заяву про зміну предмету позову, відповідно до якого просила надати дозвіл на багаторазовий тимчасовий виїзд за межі України її дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у супроводі матері ОСОБА_1, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, кожного року на період сто двадцять днів на рік до Королівство Данія, Королівство Бельгія, Королівство Нідерландів, Республіки Білорусь, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Республіки Ісландія, Королівство Іспанія, Італійської Республіки, Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Австралійської Республіки, Швейцарської Конфедерації, Королівство Норвегія, Республіки Польща, Чеської Республіки, Угорської Республіки, Словацької Республіки, Литовської Республіки, Латвійської Республіки , Республіки Естонія, Грецької Республіки, Республіки Хорватія, Турецької Республіки, Арабської Республіки Єгипет, Об'єднаних Арабських Еміратів, Японії, Королівство Таїланд, Республіки Індонезія, Малайзії, Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, Мальдівської Республіки, Республіки Сейшельські Острови, Федеративної Республіки Бразилія, Аргентинської Республіки, до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, шістнадцятирічного віку, з обов'язковим поверненням Дитини до України та надання дозволу на оформлення проїзного документу та інших документів на Дитину до досягнення нею шістнадцятирічного віку, для виїзду за межі України до вище вказаних країн без згоди батька.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 06.10.2001 по 04.11.2013 вона перебувала у шлюбі із Відповідачам. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька - ОСОБА_3. Зауважує, що 04.11.2013 шлюб між ними було розірвано і, що з травня 2009 року вони із Відповідачем перестали вести спільне господарство, підтримувати подружні стосунки. Вказує, що Донька проживає разом із нею і, що Відповідач кошти на утримання Дитини не надає, місце знаходження останнього їй не відоме. Зауважує, що вона неодноразово виїжджала з донькою за кордон, за згодою Відповідача, проте строк останньої нотаріально посвідченої згоди закінчився. Вказує, що вона неодноразово зверталася до Відповідача з проханням надати таку згоду, проте Відповідач ігнорує вказані прохання, згоди не надає. Зауважує, що Донька на даний час навчається у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням англійської мови. У зв'язку з цим, а також задля духовного та фізичного розвитку Дитини, їй необхідно відвідувати англомовні країни. Проте Відповідач безпідставно та навмисне перешкоджає Дитині в реалізації її права на освіту та на відпочинок. Вказує, що вона має постійне місце роботи та постійне місце проживання в Україні і, що Дитина навчається наразі у восьмому класі в Британській міжнародній школі в м. Києві. Своє майбутнє вона тісно пов'язує також з Україною. Крім того, зауважує, що 06.05.2014 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, який від першого шлюбу має доньку, яка проживає в Республіці Білорусь і, що їх Діти мають досить тісні дружні стосунки, тому вона разом зі своїм чоловіком та Дитиною часто відвідують доньку ОСОБА_6 у Республіці Білорусь, проте, відсутність згоди Відповідача на виїзд Дитини за кордон, у тому числі, і до Республіки Білорусь, теж завдає моральних страждань її доньці. У зв'язку з вище викладеним, вона звернулась до суду із вказаним позовом.
У судовому засіданні Позивач та її представник позовну заяву, з урахуванням уточнень, підтримали у повному обсязі. Просили суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав заяву, відповідно до якої просив суд розглядати справу за його відсутності. Зауважив, що ніколи не перешкоджав виїзду Дитини за кордон і, що він готовий надати згоду на виїзд Дитини за кордон і цього разу, оскільки ніколи не відмовляв, проте, до певної країни і на чітко визначений строк. Заперечував проти надання дозволу на виїзд за кордон Дитини на три роки та до різних країн, з метою визначення безпековості країни на момент виїзду. При цьому зауважив, що Позивач перешкоджає йому у спілкуванні з донькою та відмовляється отримувати від нього аліменти на Дитину. Пояснив також, що він постійно проживає та працює в м. Києві, проте, має відрядження, але не тривалі. Оскільки він не відмовляє у наданні дозволу виїзду Дитини за кордон, просить суд у задоволенні позову відмовити.
Представник Третьої особи у судовому засіданні позов підтримала. Просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши і оцінивши в сукупності надані докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Позивач та Відповідач перебували в шлюбі та який було розірвано 04 листопада 2013 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва (а.с. 6).
Сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7), яка на даний час проживає разом з Позивачем.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, Позивач повторно зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 (а.с. 8), який є громадянином Республіки Білорусь (20-21).
Як вбачається із матеріалів справи, Позивач та її чоловік є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 18-19), де і проживають разом з неповнолітньою донькою.
Відповідно до Довідки за вих. № 669 від 24.09.2015., донька сторін - ОСОБА_3, дійсно зарахована до 9-го грейді (8-му класі) Британської міжнародної школи м. Києва (а.с. 16).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач разом з донькою неодноразово виїжджали за кордон, про що свідчать відповідні відмітки в закордонних паспортах останніх (а.с. 9-13). При цьому, згоди на вказані виїзди Відповідач надавав (а.с. 15).
У судовому засіданні суд опитав доньку сторін - ОСОБА_3, яка пояснила, що Відповідача вона не бачила півтора-два роки і, що вони із батьком взагалі не спілкуються. Зазначила, що батько їй не телефонує, на її дзвінки не відповідає та дозвілля з нею не проводить, хоча вона бажає з ним спілкування. При цьому зауважила, що Позивач не заперечує та не перешкоджає її спілкуванню із батьком. Також повідомила, що вона спілкується з родичами батька, зокрема, з дідом, який також не задоволений тим, що Відповідач з нею не спілкується. Зазначила, що її мати має постійні тривалі відрядження за кордон і, що через відсутність згоди батька на її виїзд за кордон, вона позбавлена можливості їздити з матір'ю. Зазначила, що з батьком вона відпочивала, коли їй було років десять і, що виїзд за кордон сприяє поглибленому вивченню англійської мови, оскільки вона має можливість спілкуватися за кордоном англійською мовою. Крім того, також зауважила, що відсутність згоди батька, позбавляє її можливості їздити в Білорусь, де проживає її зведена сестра. Вважає, що її виїзди за кордон з матір'ю ніяким чином не порушуватимуть прав батька.
В матеріалах справи наявний Висновок Третьої особи, відповідно до якого орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації не заперечує проти надання дозволу на багаторазовий виїзд неповнолітньої ОСОБА_3 за кордон до вказаних Позивачем в уточненій позовній заяві країн (а.с. 73-74).
Крім того, згідно витягу із протоколу № 13 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації від 8 липня 2015 року, комісія не заперечує проти тимчасового виїзду за кордон без згоди батька (Відповідача у справі) в цілях оздоровлення та відпочинку.
За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу.
Відповідно до Статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Крім того, відповідно до частин 1 та 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до частини 3 статті 313 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
За змістом пунктів 3, 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків та в їх супроводі.
Виїзд з України з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон.
За відсутності згоди одного із батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, керуючись в першу чергу принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини, суд вважає за можливе задовольнити позов повністю, оскільки вважає, що отримання вказаного дозволу за рішенням суду сприятиме всебічному розвитку Дитини, оскільки надасть Дитині можливість поглиблювати знання англійської мови та удосконалювати її. Крім того, сприятиме розширенню кругозору Дитини та її оздоровленню. При цьому позицію Відповідача, викладену у поясненні останнього, суд до уваги не приймає, оскільки при розгляді справи судом не встановлено участі Відповідача, як батька, у духовному та моральному розвитку Дитини, натомість яка, в свою чергу, повідомила, що з Відповідачем не спілкувалася останні півтора-два роки. При цьому, у судове засідання Відповідач не з'явився та викладені у позові обставини належними доказами не спростував.
Крім того, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 487 грн. 20 коп.
З огляду на викладене, на підставі Преамбули та Статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, статтей 150, 155 Сімейного кодексу України, статті 313 Цивільного кодексу України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», керуючись статтями 6, 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на багаторазовий тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька - з а д о в о л ь н и т и.
Надати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, виданий Шевченківським РВ ГУДМС України в місті Києві 20 травня 2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) дозвіл на багаторазовий тимчасовий виїзд за межі України її дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у супроводі матері ОСОБА_1, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_3, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20 листопада 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4), кожного року на період сто двадцять днів на рік до Королівство Данія, Королівство Бельгія, Королівство Нідерландів, Республіки Білорусь, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Республіки Ісландія, Королівство Іспанія, Італійської Республіки, Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Австралійської Республіки, Швейцарської Конфедерації, Королівство Норвегія, Республіки Польща, Чеської Республіки, Угорської Республіки, Словацької Республіки, Литовської Республіки, Латвійської Республіки , Республіки Естонія, Грецької Республіки, Республіки Хорватія, Турецької Республіки, Арабської Республіки Єгипет, Об'єднаних Арабських Еміратів, Японії, Королівство Таїланд, Республіки Індонезія, Малайзії, Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, Мальдівської Республіки, Республіки Сейшельські Острови, Федеративної Республіки Бразилія, Аргентинської Республіки, до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, шістнадцятирічного віку, тобто, до 16 січня 2018 року, включно, з обов'язковим поверненням дитини до України.
Надати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, виданий Шевченківським РВ ГУДМС України в місті Києві 20 травня 2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) дозвіл на оформлення проїзного документу та інших документів на неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, шістнадцятирічного віку, тобто, до 16 січня 2018 року, включно, для виїзду за межі України до Королівство Данія, Королівство Бельгія, Королівство Нідерландів, Республіки Білорусь, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Республіки Ісландія, Королівство Іспанія, Італійської Республіки, Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Австралійської Республіки, Швейцарської Конфедерації, Королівство Норвегія, Республіки Польща, Чеської Республіки, Угорської Республіки, Словацької Республіки, Литовської Республіки, Латвійської Республіки , Республіки Естонія, Грецької Республіки, Республіки Хорватія, Турецької Республіки, Арабської Республіки Єгипет, Об'єднаних Арабських Еміратів, Японії, Королівство Таїланд, Республіки Індонезія, Малайзії, Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, Мальдівської Республіки, Республіки Сейшельські Острови, Федеративної Республіки Бразилія, Аргентинської Республіки, без згоди батька ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_3, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20 листопада 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4).
Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 487 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.
СУДДЯ :
Комментарии
Отправить комментарий